Замок у Старому Селі

Руїни замку розташовано на пагорбі, з південного сходу захищеного заболоченою долиною. Про існування дере­в'яного укріплення для захисту від нападів татар на Волось­кому шляху відомо з писемних джерел від 1448 р. У 1584-1589 рр. Старе Село належало родині князів Острозьких, які на місці дерев'яного укріплення звели мурований за­мок. Можливо, в його будівництві брав участь львівський архітектор А. Прихильний. Але незабаром укріплення зруйнували татари.

 

У першій половині XVII ст. власником земель став Владислав Доменік, князь Острозький і Заславський, який 1642 р. розпочав будівництво нового замку. Але заверши­ти будівництво не вдалося, бо в 1648 р. укріплення захопи­ли та знищили козацькі загони Богдана Хмельницького. Наступна розбудова замку припадає на 1649-1654 рр. Значно розширене й зміцнене укріплення в 1672 р. успішно витримало облогу турецьких військ. За типологічними ознаками це було нерегулярне укріп­лення, п'ятикутне в плані, з п'ятьма наріжними та двома надбрамними з півдня та північного заходу баштами. На замковому дворі було зведено каплицю; вздовж східного муру розміщувався двоповерховий будинок коменданта. Наприкінці XVII ст. власниками замку були Любомирські, по­тім Сенявські та Чарторийські, а в 1809-1939рр. -Потоцькі. Нині від колись репрезентативного замку збереглися рештки оборонних мурів заввишки 14-16 м, три башти та руїни південного і східного корпусів. Стіни замку з трьома ярусами бійниць завершуються аттиком з глухою арка­турою. На тлі оборонних мурів наріжні башти виділяються висотою і пластикою аттикового завершення. Особливою виразністю відзначається східна, гранчаста башта, розташована в центрі корпусів помешкання. На ній збереглася вмурована плита з латинськими літерами, що означає: Владислав Доменік, князь Острозький і Заславський, воєвода сандомирський, луцький староста.

 

Замок у Старому Селі є визначною пам'яткою нерегу­лярних укріплень ХУІ-ХУІІ ст. Галичини, в якому яскраво проявилися риси ренесансної стилістики в українській архітектурі.