Рештки замку знаходяться на високому пагорбі над річ¬кою Стублою, на місцині, яка дотепер називається Горо¬дищем...
Будівництво укріплення розпочав у 1475 р. брацлавський староста князь Михайло Чарторийський. Наприкінці XV ст. син Михайла Чарторийського Федір, староста луцький, перебудував зведені раніше дерев'яні укріплення: звів дві муровані та одну дерев'яну башти, обніс мури валом і глибоким ровом.
Замок був нерегулярний; його планувальна конфігурація, наближена до трикутника, певною мірою повторювала периметр попереднього дерев'яного укріплення. Будівництво замку було завершено в 1561 р. Крім модернізації башт, звідний міст через рів замінили на триарковий цегляний. По периметру стін замку побудували муровані помешкання, а на замковому подвір'ї звели дерев'яну триверху церкву.
У ХVІ-ХVІІ ст.. замок зазнавав неодноразових руйнувань ; д татарських облог та польсько-козацьких збройних конфліктів. Із втратою оборонної функції на тривалий час (до 1773 р.) замок було передано єзуїтському ордену який заснував у ньому колегіум. У 1817 р. князь Костянтин Чарторийський після ремонту замку відкрив у ньому польську гімназію. Згодом тут розмістилося духовне училище. Значних руйнувань замку завдав артилерійський обстріл 1915 р. під час Першої світової війни.
Від давнього замку до наших днів дійшли поруйновані північна та південна башти, рештки оборонних стін, що утворюють північно-західний кут замку, а також арковий міст. Могутні п'ятикутні в плані башти, що значно виступають за лінію оборонних мурів, збереглися на висоту чотирьох ярусів.
Інформація з книги "Замки та фортеці" (2007р.м.Київ, "Мистецтво")
фото:
Поділитися інформацією:























Замок смт. Клевань


