Замок Руського Королівства (Високий замок)

Історичний екскурс

Історія заснування міста Львова і побудова Високого Замку безпосередньо завдячує праправнукам старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава. Після об’єднання в 1199р. Великим князем Романом Мстиславовичем Галицьких і Волинських земель, територія сучасного міста опиняється в центрі об’єднаних територій. Враховуючи стратегічно винятково вигідне положення і придатний для оборони рельєф місцевості на горі, що є „дивом природи” і „єдина в Сарматії” та з крутизною „що тяжко дихати на такій крутизні”, будуються кам’яні оборонні вежі , з’єднані дерев’яними стінами і обнесені валом і частоколом. Археологічні розкопки на Замковій горі, проведені в 1975 році, виявили фрагменти південно-західної мурованої вежі діаметром Φ 8,5м і товщиною стін 1,55 – 1,6м. Вежа містить матеріали, що датуються зламом 12-13 ст. і відносяться до часів Великого князя Романа Мстиславовича. Велика вежа в північно-східному наріжнику замку відповідає традиції великих багатоярусних житлових веж-донжонів і може відноситись до середини    13 ст., часів короля Данила. З побудовою фортеці фактично започатковується місто. В укріпленнях Львова татари почали вбачати серйозну загрозу, за вимогою хана „окаянного і проклятого”  Бурундая в 1259 році були „розметані укріплення” Львова. Син короля Данила, князь Лев, вирішує перенести свою столицю з Галича до Львова. Для убезпечення столиці князь відновлює зруйновані укріплення і згідно передових здобутків оборонного мистецтва, будує в 1270 році замок з палацом і кам’яними стінами, використовуючи попередні вежі. І вже в 1287 р. орди  „прокаженого” хана Телебуги не наважились йти на приступ кам’яної фортеці. Навіть налаштований супроти Руси Б. Зиморович (хроніст Львова 17 ст.) мусив визнати правителів Королівства передовими воєнноначальниками і винахідниками нових методів війни і оборони.

Скарби Руських Королів не давали спати сусідам загарбникам і така нагода трапилась. В 1340 році був отруєний „князь Руського королівства” Юрій ІІ, чим скористався польський король Казимир ІІІ напав на Львів і через зраду захопив замок. Пограбувавши королівську скарбницю і забравши коронаційні клейноди, підпалив дерев’яні конструкції замку. Руська Боярська рада, яка правила Галичиною на чолі з боярином Детьком (1340-1349 рр. ), у 1342 році відновила дерев’яні конструкції і основна структура замку до розвитку вогнепальної зброї не змінювалась. З 1349 р. замок переходить під польське владарювання. Високий Замок з появою вогнепальної зброї в 15-17 ст. зазнає модернізації: вхід на західне подвір’я прикривається невеликою стіною з баштою, будуються дві додаткові вежі. Всі вежі пристосовуються для розміщення гармат. Це основні реконструкції Руського Замку, які проводились за часів Польщі. Руський Замок, який височів над „польським” містом, простояв 600 років до 1869 року. Замок був знищений, не дивлячись на протести української інтелігенції, при побудові „копця” на честь 300-річчя Унії Люблінської (залишився фрагмент стіни і східна вежа, яка зарита в „копці”) .

Нові господарі, які стали панувати у місті, написали свої версії історії Львова де Руським правителям відводилась другорядна роль і від них не залишилось жодної спадщини. Кажуть, щоб знищити націю, треба знищити у пам’яті її нащадків їхнє історичне минуле, їх походження, славу і героїку. Відновлення Високого Замку у Львові покликано до повернення історичної правди: про Руське Королівство (яке до першої половини 14 ст. продовжувало давньоруську традицію і  підтверджує єдність українських земель), а також до повернення слави і гідності Руських Королів, що: „були під шоломами злеліяні, з кінця списа вгодовані”. Високий Замок це цілий пласт  (крім перерахованого вище) нашої історії: тут утримувалась княгиня Гальшка Острозька – фундаторка першої в Східній Європі Острозької академії. В замку сиділи німецькі лицарі, розбиті в битві під Грюнвальдом, в битві активну участь брали руські воїни Львівського полку. В замку зберігались їх полкові знамена, де лев спинається на скелю, тут за волю України полягли козаки Максима Кривоноса.

 

Короткий опис замку

Високий замок є зразком замків оборонного типу. Замок розташований на стрімкій горі висотою 380 м над рівнем моря, перепад висоти над місцевістю доходить місцями до 150 м. Будова замку в плані нагадує по формі лютню.

Мури замку спорудженні з природного каменю і цегли, товщина стін 1,6 м, співвідношення кам’яної і цегляної кладки 2:1. Замок мав сім оборонних веж – найбільша північно-східна вежа „Шляхетська” мала 5 поверхів, південно-східна „Босяцька” 4 поверхи. Вхід до замку прикривався в’їзним захабом з брамою, перед якою був оборонний рів з підйомним мостом. Щоб проникнути з захабу на територію замку треба було захопити ще чотирикутну оборонну вежу, бо через вежу був вхід на західне подвір’я. Сама територія замку розділена княжим палацом на велике західне і мале східне подвір’я. Східне подвір’я це додаткова фортеця у фортеці: перед княжим палацом знаходився оборонний рів з підйомним мостом, який прикривав вхідну браму. Княжий палац був пристосований до оборони, мав три поверхи вверх і ярус півниць. В палаці знаходились капличка, скарбниця, зброярня і мешкальні приміщення. Замок мав також запасний вихід.

 

Наукове дослідження ілюстрацій і описів замку показали ряд особливостей, яких не могли логічно витлумачити попередні дослідники. Головна причина полягає в тому, що для них немає аналогів у оборонному будівництві середньовічної Польщі. Руське Королівство в своєму державотворенні більш ніж на півстоліття випереджало Польщу, яка була роздрібнена на князівства. Польща стала королівством у 1320 році, коли в Руському Королівстві правили правнуки першого Руського короля. Поглиблене вивчення історичних відомостей, археологічних досліджень, ілюстративних і письменних документів і звернення до прийомів оборонної архітектури Передньої Азії, епохи Хрестових походів, дозволила переконливо реконструювати ці особливості. Це послужило підставою і дало можливість підтвердити дату будівництва Високого замку (дата згадана у хроніках 17 ст. „Потрійний Львів” бургомістра міста Львова Б. Зиморовича) у 1270 році, коли князь Лев переніс столицю Королівства у Львів (докладний виклад у „Вісник” інституту „Укразахідпроектреставрація” число №15)

Високий Замок в історії

З Високим Замком пов”язано десятки легенд, замком захоплювались середньовічні історики-хроністи: Замок розташований на горі „єдиній в Сарматії”, яка є „дивом світу” і має „оборонний вигляд” з крутизною, що „тяжко дихати на такій стремнені” та й „стоїть на острах ворогові”, а „видний за десяток миль”.

Замок малювали художники і оспівували латиномовні поети:

Спертий о мури, глядить із високого сугорба грізно Замок,

Що геть навкруги здалека видно його...

Що по сусідніх країнах потрохи, тут теє, там сеє

В тобі, все зібране враз, радує серце і зір...

Вежі твої досягають шпилями до хмар тих синявих,

Об гребенясті дахи б”ються і плачуть вітри...

(Себастьян Кленович „Роксолянія”)                                                                                                                        

Високий Замок займає помітне місце в Європейській історії і тут бувала переважна більшість польських королів. Тут гуляв маленьким хлопчиком майбутній переможець турків під Віднем Ян Собеський, мріяв про майбутні перемоги. В замку королі утримували палких залицяльників до своїх вінценосних дружин. За наказом короля в замку утримувались свавільні дуелянти, особи князівського походження і інші достойники, які утримувались в спеціальній „Шляхетській вежі”, що мала п”ять поверхів (це вежа-донжон, згадана вище). В замку бував російський цар Петро І, в 1704 році знаходилась ставка шведського короля Карла ХІІ, звідки він оглядав місто і розробляв план його штурму.

 

Згідно прийнятих в 2000р. положень „Ризької хартії з автентичності та реконструкції історичних об”єктів в контексті збереження культурної спадщини”, пункт №6 хартії оговорює випадки прийнятності відтворення історичних об”єктів , зокрема „коли для історії і культури відповідного регіону конкретна пам”ятка...має символічне значення...”

 

Інформація та фото: Микола Давидович