Право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку король Сигізмунд І надав коронному гетьманові Яну Тарновському. Одночасно із замком у долині Серету насипали дамбу та звели греблю-міст, у результаті чого річка розлилася й утворився став, відомий нині як Тернопільський став…
Замкові укріплення з землі та каменю було зведено в 1540-1548 рр. Через двадцять років укріплення перебудовано. З південного заходу замок був захищений річкою Серет та водами штучного ставу, створеного у 1548 році. З інших боків він був обнесений валом і частоколом з двома вежами, з боку міста проходив глибокий рів. Потрапляли до замку через перекидний міст.
У привілеї 1566 року згадуються тернопільська фортеця ,як діюча та її фундатор. У зв'язку із значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Укріпив і добудував замок вже син Яна Тарновського — Христофор. Немало коштів вклав у добудову і розширення замку також Томаш Замойський, який отримав місто як придане своєї дружини Катерини, дочки князя К Острозького.
Розташування замку над ставом спричинило його різноповерховість. Із заходу він мав два додаткові поверхи казематів та підвалів, у підмурівках у бік ставу дивились бійниці. Ці кам'яні льохи ставали не раз місцем ув'язнення для непокірних. Поруч із замком були зведені інші споруди — пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал розміщувався в оборонних вежах. Впродовж своєї історії замок піддавався частим нападам завойовників. Особливо серйозних руйнувань зазнав замок під час нападів турків і татар у 1675 році . Ординці спалили замок, повністю зруйнували фортифікаційні споруди, висадили в повітря вежі, спустили воду зі ставу. Сліди руйнувань залишилися надовго. В інвентарі 1690 року згадується, що замок був у суцільних руїнах, міст — без ланцюгів, в'їзна брама — без даху. Тоді ж пошкоджено вали і підмурівки, а спалене житлове приміщення перетворене на стайні.
Після переходу міста у власність Собєських, замку, в значній мірі, повернули первісний вигляд, і в такому стані він залишався до кінця XVIII століття. На початку XIX століття тодішній власник міста Франциск Коритовський перебудовує Старий замок в палац, знісши рештки фортифікаційних споруд. Обводить його звичайним муром, а вхідну браму прикрашає.
У 1810—1815 роках, коли Тернопільський край перебував у складі царської Росії, у замку відкрили казино, тут відбувались бали. Після викупу міста від останнього власника у 1843 році замок віддали під казарми.
З середини XIX століття і до 1939 року замок слугував, в основному, як казарми. Його не оминуло лихоліття Першої та Другої світових воєн. Він горів у 1917 році, але найбільших руйнувань зазнав весною 1944 року. Після дев'ятиденного бою замок був взятий. Навколишні будівлі підірвали сапери.
У 1957 році старий замок відбудували і розмістили в ньому спортивну школу. Відновлена стародавня споруда стала своєрідним символом міста.
Фото та інформація надані туроператором "Оксамит-КЛ"
Поділитися інформацією:























Тернопільський замок (Старий замок)


