Палацово-парковий ансамбль «Самчики»
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» - один із найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму...
Самчики до 1620 р. входили у ординацію князів Острозьких, опісля належать князівським родам Заславських, Любомирських, Сангушків. З липня 1715 р. ординаційним правом держання набуває село, прийшовши з Мазовії (Польща), Ян Сам’юель Хоєцький, який тут закладає маєток-резиденцію (1725), вибудовує перший палац (зберігся до сьогодні).
У кінці 18 ст. староста гайсинський (нині Вінниччина) полковник Петро Чечель купує в Старокостянтинівському повіті Волині багато сіл і в маєтку Самчики, що належав (до 1791 р.) Казимиру Хоєцькому, дідові Петра по матері, який програв його в довгій судовій тяганині із князем Станіславом Любомирським, влаштовує свою резиденцію значно при тому розбудовуючи і прикрашаючи маєток Хоєцьких (поряд із «старим палацом» ставить новий, інше). Для її розбудови запрошує найкращих зодчих, скульпторів, художників, паркетників, столярів, майстрів паркової справи того часу. Розбивається й розширюється парк із садом; постають будівлі палацу, каплиці, оранжереї, офіцинів, «Китайського будинку» - холодильника, інші споруди. Все це огороджується кам’яним муром. Недарма гості тогочасного маєтку, польські письменники Вацлав Лясоцький, К.Гіжицький, Євстафій Івановський (Геленіуш), А.Єловіцький, Юзеф Ігнацій Крашевський у своїх творах називають маєток Самчики – «замком», високо оцінюючи його мистецькі вартості.
Центр ансамблю – палац із білокам’яними колонами порталів, вишуканими парадними інтер’єрами. Фахівці стверджують, що вірогідним зодчим Самчиківського ансамблю міг бути відомий польський архітектор Якуб Кубіцький, автор варшавського Бельведеру, що працював у центральній Польщі й на теренах Волині. Автор ліпних декорів, скульптур левів, горельєфів богинь парадного порталу – італієць Жан Батісто Цагляно.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» - один із найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму. Палац, з чітко симетрично-осьовою композицією, геометрично виразним і зручним плануванням приміщень, суворістю архітектурних форм і стриманістю оздоблень – він взірець стилю класицизму.
Серед маєткових ансамблів України, Самчики цікаві тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона склалась на кінець 18 – початок 19 ст.
Художнє багатство маєтку – в його стилістичній цілісності, в обробці залів, в збережених деталях архітектури. Привертають увагу: ліпні декори інтер’єрів Круглої (Голубої), Великої (Червоної), Римської, Спочивальні – парадних (репрезентаційних) залів; скульптури левів, що висічені із моноліту пісковика, які «стояли на сторожі» при в’їзді до маєтку кінця 18 ст., а нині (з 1951) – при вході до палацу; «Китайський будинок» із флюгером, на якому цифри «1814»; горорізьба фронтону парадного порталу із зображенням двох міфологічних богинь – Афродіти (Венери) й Деметри (Церери). В багатому скульптурному вбранні інтер’єрів палацу чільне місце займає винятковий за художньою цінністю «Японський» кабінет, монументальний фресковий живопис якого відзеркалює орієнталістичну (східну) течію в мистецтві Європи того часу. Це єдиний, що повністю зберігся, інтер’єр такого роду в архітектурній спадщині України. Тут малювання за мотивами японських декорів епохи Едо (Токіо до 1867 р.), або періоду Токугавів; стилізованих драконів, рослинних орнаментів, зображень самураїв, квітів, сакури, інші.
Орієнталістична течія в архітектурі маєтку знайшла своє відображення і в парковому будинку з його «китайською» покрівлею (так-званий «Китайський будинок»). Будівля ця цікава і в технологічному відношенні, як приклад влаштування у давнину холодильників.
Зали палацу з чудовими ліпними декорами дають підставу фахівцям віднести самчиківські інтер’єри до одних із найкращих, художньо виразних в мистецтві палаців 18 - 19 ст.ст. в Україні.
В паркові збереглася скромна, але дуже рідкісна в Україні споруда - відкрита теплиця «Сад в мурах», для вирощування теплолюбивих й екзотичних рослин та кущів. Парк нараховує понад 167 порід і видів дерев та кущів, серед яких унікуми, релікти, екзоти, також породи занесені до Червоної книги України.
Маєток завжди був осередком культури, просвітництва в краї. В 1845 році тут засновується музична школа гри на духових та струнно-смичкових інструментах, де навчались сільські юнаки віком 10—17 років. Керував школою й маєтковим симфонічним оркестром відомий український і польський скрипаль, композитор, деригент Родерік Август Браун (1817-1861). Під його орудою в маєтковій оранжереї (не збереглася) ставляться балети, опери, драматичні вистави; в маєтку влаштовуються фольклорні концерти, в палаці – музичні вечори.
Після польського повстання на Правобережній Україні 1863 року, рід Чечелів (дідич маєтку Якуб Чечель – учасник повстання) втрачає маєток – його конфіскує російська влада й провадить продаж з аукціону. Із цього роду, але іншої гілки, в українській історії відоме ще одне ім'я - Дмитра Чечеля, полковника Сердюцького полку гетьмана Івана Мазепи, що був комендантом Батурина під час нападу московитських військ на українську столицю. З 1870 р. власник маєтку – московський дворянин Іван Угрімов. З 1902 р. власником «маєтку Самчики» стає Михайло Шестаков– директор-розпорядник терещенківських цукроварень, голова Південно-Російського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості, редактор і видавець (з 1902) єдиної в Україні сільськогосподарської газети «Вєдомості сєльского хозяйства і промишлєнності», щотижневого журналу (з 1905) «Хозяйство».
Після 1918 року в маєтку розташовується трест радгоспів, житло, бібліотека, клуб, піонертабір, інше. У червні 1956 року створюється Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція наукові відділи та агрохімлабораторія якої розмістилися в будівлях маєтку.
інформація з сайту:
фото:
Поділитися інформацією:
