Палац Архієпископів (Оброшине)Ансамбль будівель, датований початком ХVІІІ століття, розташований у селищі Оброшине є видатним зразком заміської садиби доби бароко на Україні...
Архієпископський фільварок з комплексом житлових споруд, палацом, «італійським парком» та липовою алеєю можна сміливо назвати найбільшою окрасою села Оброшине.
Свій початок пам’ятка бере від 1730 року, коли за кошти польського архієпископа Скарбка у селі збудовано літній палац для відпочинку вищих сановників римо-католицької церкви в стилі рококо.
Браму палацу «охороняють» два скульптурних зображення, одна з яких нагадує біблійного пророка з бородою та лахміттям замість одягу, а інша – модного франта десь так століття вісімнадцятого, у трикутному капелюсі та камзолі, з під якого виглядає мереживний комір сорочки. Ще донедавна одну з башт прикрашав стародавній годинник, який ішов і вибивав на все село години майже до 80-х років минулого сторіччя.
Поряд два одноповерхові флігелі (в одному з них зараз капличка, а інший стоїть занедбаним), оформленні з боку двору двоколонними портиками. Колись це були приміщення для прислуги, які збудовано одночасно з палацом і реконструйовано у 20-х роках минулого століття. До них примикають шестикутні прибудови, які в давнину були каретними стайнями. За давніх часів тут навіть перебувала на сховищі карета польського короля Яна Собєського. До одного з флігелів примикає одноповерховий корпус старої їдальні. П’ятикутний двір палацу оточений стінами будівництва того ж 1730 року.
Посередині двору міститься й сам палац, побудований з цегли за проектом архітектора Ю. Фонтана. Чотири невеликі об’єми у формі квадратів по боках палацу нагадують своїми обрисами башти оборонних маєтків XVII-XVIII сторіч. Оздоблювальні роботи проводилися пізніше – у 60-х роках ХVІІІ століття.
Наприкінці ХІХ століття палац був прикрашений портретами всіх римо-католицьких львівських архієпископів, у ньому була напрочуд гарна бібліотека.
У 1914-15 роках палац пограбований російськими військами. Після відходу російської армії та закінчення українсько-польської війни у палаці впродовж 1922-25 років проведено реконструкцію і частково змінено планування споруди та інтер’єр. Відтак, фасади отримали модерністський декор, було перероблено головний портал, з боку парку додано балкон на спіральних стовпах, встановлено декоративні тумби на терасі зі сходами. На терасі, яка виходить у парк, можна побачити справжній кам’яний зоопарк: нерухомі тварини порозсідалися навколо великих ваз.
З 1941 по 1944 році у палаці мешкало німецьке військове командування. А після війни була облаштована своєрідна школа-технікум, де здобували освіту водії, трактористи й механізатори з багатьох довколишніх сіл. Згодом споруда стала корпусом Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних областей України.
Нині у літньому палаці-резиденції львівських католицьких архієпископів розташована бібліотека Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних регіонів України.
Інформація та фото з сайту:
(за матеріалами автора Тараса Балди)
Поділитися інформацією:
