Назва мису походить від православного грецького монастиря св. Федора, зазначеного на генуезькій морській карті 1318 р. Його залишки ще у ХІХ ст. були помітні на одному з відрогів Ай-Тодора – Монастир-Буруні.
У 1890-х рр. великий маєток з мисом Ай-Тодор отримали великі князі Олександр та Георгій Романови. Останній назвав свою частину маєтку (розташовану біля моря) на честь римської фортеці «Харакс», яку згадував у своїх працях географ ІІ ст. Клавдій Птоломей.
У 1904–1909 рр. Будівництво палацу «Харакс» велось одночасно з насадженням парку, спорудженням церкви, господарчих будівель, великого басейну, фонтанів і альтанок, прокладанням водогону і каналізації. М. Краснов спроектував палац у «шотландському стилі». Його споруджено з місцевого вапняку у техніці «мозаїчної кладки» з використанням орнаментальних кам’яних вставок, дах вкриває керамічна англійська черепиця. Будівля майже позбавлена декоративних елементів, на перший погляд виглядає досить просто, без зайвої демонстративної розкоші.
Це повною мірою компенсує елегантність і вишуканість форм, чіткість контурів вікон і ефектна контрастність червоного даху і сірого каменю, притаманна для архітектури доби «раціонального модерну». Усі ці переваги будівлі є свідченням гарного смаку власника вілли. До того ж, усередині вілла, де відпочивали члени правлячої російської династії, була оснащена новітніми досягненнями технічної думки і була дуже комфортною для мешкання. Зараз там розміщено один з санаторних корпусів.
Разом з господарськими спорудами палац складає дуже живописний комплекс з внутрішнім затишним подвір’ям у вигляді затишного «шотландського» села.
Обриси їх гостроверхих черепичних дахів, вишукані форми і пропорції чудово поєднуються з мальовничою довколишньою природою і вирізняються на тлі гори Ай-Петрі. У такому вдалому поєднанні знайшов своє вираження талант М. Краснова як ландшафтного архітектора, який уміло використовував особливості рельєфу при проектуванні своїх неординарних будівель.
Під час подій 1917 р. у маєтку «Харакс» перебували під домашнім арештом кілька князів Романових з родинами, відправлені до своїх кримських маєтків за рішенням Тимчасового уряду.
У радянський час у колишньому маєтку «Харакс» почав діяти будинок відпочинку для партійних працівників. Під час Другої світової війни був зруйнований дах палацу, відбудований у повоєнний час.
На пагорбі над палацом М. Краснов у стилі старовинної грузино-вірменської архітектури у 1912 р. спорудив храм св. Ніни, прикрашений різьбленням по вапняку. До нашого часу ця придворна церква збереглася у значно зміненому вигляді. Не вціліли її восьмигранний шатровий дах з банею, складені з кам’яних плит на залізобетонних склепіннях; загинув іконостас з полірованого червоного вапняку, мозаїки та фрески.
Парк маєтку «Харакс» входить до числа кращих на Південному березі. У ньому росте до 200 видів рослин: тис ягідний, дуб, ленкоранська акація, нумідійська піхта, пальми, ліванський кедр, платан, таврійські і австралійські ялини, магнолії, лаври, липи. М. Краснов як автор планування садиби «Харакс» особисто вирішував, які рослини висаджувати перед фасадом вілли, які – вздовж алей, майданчиків, «підпірних» стін і шосейної дороги. Серед рослинності чудово «виглядають» басейни, фонтани, декоративні огорожі. Особливо ефектний вигляд має «антична» альтанка, споруджена з колон палацу Миколи І в Ореанді, знищеного пожежею у 1881 р. Ця декоративна будівля є копією справжньої давньоримської споруди.























Палац «Харакс»


