• Кам’янець-Подільська фортеця
    Кам’янець Подільський – місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і...
  • Замок «Паланок»
    На західній околиці Мукачева, на вершині згаслого вулкана гордовито височить оспівана легендами і бойовою славою середньовічна фортеця – замок «...
  • Митрополичий палац
    Найвизначніший шедевр архітектури Західної України – колишня резиденція буковинських митрополитів, знаходиться в місті Чернівці…
  • Палац у Качанівці
    Одне з найкрасивіших та найромантичніших місць Чернігівщина – Качанівка. Тут надихалися і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло...
  • Маріїнський палац
    Саме Маріїнський палац, який ще називають Президентським палацом, представляє Україну на міжнародному рівні як державна резиденція. Зазвичай саме тут проходять...
  • Олеський замок
    Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та...
  • Алупкінський (Воронцовський) палац
    Воронцовський палац в Алупці і нині вражає відвідувачів пишнотою інтер’єрів і красою архітектури Під час його будівництва був настільки майстерно...
  • Ужгородський замок
    Ужгородський замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Це унікальний зразок укріплень бастіонного типу на закарпатських землях, шедевр романського...
  • Палац Кирила Розумовського у Батурині
     Прекрасний нещодавно відреставрований палац останнього українського гетьмана Кирила Розумовського дивує своїм багатим убранством та вишуканим стилем...
  • Лівадійський палац
    Лівадія – мальовничий куточок на Південному узбережжі Криму, доля якого увібрала в себе поворотні моменти історії...
  • Дубенський замок
    Свідки багатьох історичних подій стіни Дубенського замку і нині зберігають пам’ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали....
  • Київська фортеця
    До складу комплексу оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть, входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії...
  • Генуезька фортеця (м.Судак)
    Судацьке укріплення як за історико-культурною значущістю, так і за масштабністю фортифікаційної системи є унікальною пам'яткою оборонної архітектури Таврії...
  • Збаразький замок
    Збаразький замок можна безперечно назвати перлиною та історичним скарбом Тернопільщини та справжньою окрасою старовинного Збаража…
  • Бахчисарайський (Ханський) палац
    Збудований як родова резиденція династії Ґераїв - правителів Кримського ханату. протягом двох із половиною століть Бахчисарайський Палац був центром...
  • Золочівський замок
    Як свідок історичних подій Золочівський замок є однією з найвизначніших пам'яток культури й оборонної архітектури на теренах галицької землі...
  • Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця
    Аккерманська фортеця – одна з наймогутніших та найцікавіших фортець Півдня. ЇЇ прекрасно збережені мури, що височіють над темними водами лиману, і нині...
  • Чигиринська фортеця – Резиденція Богдана Хмельницького
    Після того, як Чигирин став столичним містом нової держави, чигиринська приватна резиденція (двір) Хмельницьких перетворилася на офіційну резиденцію гетьмана...
  • Луцький Верхній замок
    Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від решти замків України. Це своєрідна історико...
  • Фортеця у Меджибожі
    Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок,  –  одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України. Розташовані...
  • Хотинська фортеця
    Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця...

Митрополичий палац

Митрополичий палац

Найвизначніший шедевр архітектури Західної України – колишня резиденція буковинських митрополитів, знаходиться в місті Чернівці…

Митрополичий палац Митрополичий палац Митрополичий палац Митрополичий палац Митрополичий палац Митрополичий палац Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації була збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 рр. Споруда створена у мавритансько-візантійському стилі. Масштаб робіт був значним, адже спеціально для будівництва було розроблено ряд спеціальних кар'єрів на Буковині, в місті запрацювало два цегельних та один керамічний заводи, а також школа для будівничих.

Комплекс палаців резиденції складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія. У головному корпусі знаходився осідок митрополита з просторими апартаментами, де він працював і відпочивав, та розкішними залами, у яких він влаштовував аудієнцію для високих гостей. У куті лівого крила корпусу розмістилася домашня церква владики – каплиця Івана Сучавського, з якої власно і розпочалося будівництво всієї Резиденції. Серед приміщень головного корпусу своє красою і величчю вражає Синодальна зала, одна з найгарніших в Європі. Вона була оздоблена мармуром і обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Враження неземної величі посилювали й коридори з мармуровою мозаїкою на підлозі та розмальованими стелями у формі куполів.

На жаль, у 1944 р. Синодальна зала була пошкоджена пожежею. У вогнищі постраждали не лише інтер’єри, але й синодальна бібліотека, що містила унікальні стародруки та архіви. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами. Однак пожежа не знищила Залу засідань Священного синоду. Її інтер’єр зберігся у первісному вигляді. Стіни Червоної зали оздоблені китайським шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала. Створені за старовинною технологією вони нараховують аж п’ять шарів срібла.

Ліворуч від входу до Резиденції у теперішньому VI корпусі університету знаходилися два духовні навчальні заклади. Одним із них була духовна семінарія, створена у Чернівцях ще у 1828 р. Вона займала другий поверх будівлі, а перший поверх з ініціативи митрополита було передано під потреби греко-православного теологічного факультету щойно відкритого Чернівецького університету. Підковоподібний семінарський корпус з трьох боків оточує церкву Трьох Святителів. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р.

У корпусі, що праворуч від центрального входу, знаходилися дяківська школа, архидієцезальний музей та фабрика свічок. Дах історичної будівлі пресвітерія, як і всієї Резиденції, вкритий орнаментованою черепицею на зразок буковинських народних візерунків. Посередині корпусу над головним входом височіє вежа з годинником та куполом, який по колу оздоблений зірками Давида. У такий спосіб увіковічнили пам’ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста.

Зараз у приміщенні колишньої резиденції знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Поділитися інформацією: livejournal Одноклассники Twitter Facebook ВКонтакте

АКЦІЇ

ВХІД

Connect
Sign in using Facebook

ОПИТУВАННЯ

Мандруючи Україною, за яким принципом обираєте місце, куди варто з’їздити?

Оберіть варіант: