Фортеця Мангуп-Кале
Мангуп-Кале – найвідоміше і найбільше за площею середньовічне місто-фортеця в Криму, яке виникло як укріплення до підступів Херсонесу…
Рештки укріплення знаходяться на горі з чотирма мисами: Чамни-Бурун, Чуфут-Чоарган-Бурун, Елі-Бурун, Тешклі-Бурун. Його заснували ще в VI ст. для захисту підходів до Херсонеса. У ХІV-ХV ст. на основі більш ранніх мурувань укріплення розбудовують, зводять нові мури та башти. Значно розширене місто-фортеця стало центром князівства Теодоро. На той час укріплення складалося з трьох частин. Найбільш захищеною була цитадель міста, що знаходилося на мисі Тешклі-Бурун, відгороджена від нього з напільного боку оборонним муром завтовшки 1,5 м. До оборонного муру на відстані близько ЗО м від південного урвища примикала башта-донжон, поряд з нею було влаштовано в'їзну браму з арочним завершенням. Двоповерхова, з підвальним приміщенням, прямокутна в плані башта-донжон зовнішніми стінами завтовшки 2,3 м виступала за лінію оборонної стіни. В стінах башти було влаштовано бійниці. Внутрішній фасад донжона виглядав досить привабливо. Двоє вхідних дверей зі сходинками перед ними та вікна, обрамлені різьбленими кам'яними блоками, надавали споруді рис невеликого палацу. Верхній поверх використовувався як князівське помешкання, а нижній, імовірно, мав громадське призначення.
На замковому подвір'ї навпроти донжона розміщувався восьмикутний у плані храм. Найбільш територіальне розвинутою була друга частина укріплення, що містилася вздовж південної кромки урвища. З північного заходу її захищав мур з чотирнадцятьма баштами відкритого типу, дво- та триярусними, прямокутними в плані. Під час археологічних досліджень на території, крім помешкань, було виявлено палац XIV ст. князів Теодоро, базиліку X ст. та кілька храмових споруд X-XV ст. Третя частина укріплення, що займала територію на північний захід від мурів другої лінії оборони, була захищена північною оборонною стіною. Нижче укріплення, в скелі, було витесано печери, які використовувалися як храми, келії та господарські приміщення.
Від давнього укріплення до нашого часу збереглися фрагменти оборонних мурів та башт, руїни башти-донжона ХV ст. та частково уцілілі печери монастиря.
Інформація з книги "Замки та фортеці" (2007р.м.Київ, "Мистецтво")
фото:
Поділитися інформацією:
