Наприкінці XIV- на початку XV ст. заснована кримськими феодальними князями Теодоро. До наших днів від колишньої фортеці збереглися лише фрагменти мурувань башт...
Залишки мурувань укріплення знаходяться на вершині Монастирської гори в гирлі р. Чорної, над глибоким урвищем. Первісне на місці фортеці було укріплення, засноване візантійцями ще в VI ст. для захисту підступів до м. Херсонес. Наприкінці XIV- на початку XV ст. з метою протистояння генуезькій колонії Чембало кримські феодальні князі Теодоро закладають фортецю на колишньому візантійському укріпленні. Спочатку було зведено оборонні мури та надбрамну башту. Згодом мури додатково зміцнили ще п'ятьма двох'ярусними квадратними в плані відкритими баштами, що виступають за лінію куртин на 3,5 м. Однак незначна товщина стін (близько 1 м) і низька якість мурувань негативно позначилися на оборонній спроможності укріплення.
У 1434 р. фортецю захопили й спустошили генуезці. Згодом вони частково зміцнили її, перебудували кілька башт Але невдовзі, в 1441 р., змушені були залишити укріплення попереднім власникам. У подальшому теодорити будь-яких значних дій з перебудови фортеці не проводили. У 1475 р. її легко захопили турки й назвали Інкер-маном (печерою-фортецею). УХУІ-ХУІІ ст. вони зміцнили оборонні мури та існуючі башти, звели нову круглу башту, пристосували укріплення до ведення бою сучасною на той час вогнепальною зброєю.
До наших днів від колишньої фортеці збереглися лише фрагменти мурувань башт.
В обриві вапнякової гори, на вершині якої розташована фортеця, міститься поєднаний з нею сходами печерний монастир з кількома ярусами витесаних у скелі приміщень храмів та келій. Заснований він був ще у УІІІ-ІХ ст. Звідси й назва - печерна фортеця, або Інкерман. Фортеця Каламіта і печерний монастир як цілісний комплекс є унікальною пам'яткою оборонної і сакральної архітектури Криму.
Інформація з книги "Замки та фортеці" (2007р.м.Київ, "Мистецтво")
фото:
Поділитися інформацією:























Фортеця Каламіта


