Фортеця Каламіта

Залишки мурувань укріплення знаходяться на вершині Мо­настирської гори в гирлі р. Чорної, над глибоким урвищем. Первісне на місці фортеці було укріплення, засноване ві­зантійцями ще в VI ст. для захисту підступів до м. Херсо­нес. Наприкінці XIV- на початку XV ст. з метою протисто­яння генуезькій колонії Чембало кримські феодальні князі Теодоро закладають фортецю на колишньому візантій­ському укріпленні. Спочатку було зведено оборонні мури та надбрамну башту. Згодом мури додатково зміцнили ще п'ятьма двох'ярусними квадратними в плані відкритими баштами, що виступають за лінію куртин на 3,5 м. Однак незначна товщина стін (близько 1 м) і низька якість муру­вань негативно позначилися на оборонній спроможності укріплення.

 

У 1434 р. фортецю захопили й спустошили генуезці. Зго­дом вони частково зміцнили її, перебудували кілька башт Але невдовзі, в 1441 р., змушені були залишити укріп­лення попереднім власникам. У подальшому теодорити будь-яких значних дій з перебудови фортеці не проводи­ли. У 1475 р. її легко захопили турки й назвали Інкер-маном (печерою-фортецею). УХУІ-ХУІІ ст. вони зміцнили оборонні мури та існуючі башти, звели нову круглу башту, пристосували укріплення до ведення бою сучасною на той час вогнепальною зброєю.

 

До наших днів від колишньої фортеці збереглися лише фрагменти мурувань башт.

 

В обриві вапнякової гори, на вершині якої розташована фортеця, міститься поєднаний з нею сходами печерний монастир з кількома ярусами витесаних у скелі примі­щень храмів та келій. Заснований він був ще у УІІІ-ІХ ст. Звідси й назва - печерна фортеця, або Інкерман. Фортеця Каламіта і печерний монастир як цілісний комп­лекс є унікальною пам'яткою оборонної і сакральної архі­тектури Криму.

 

фото: thisisukraine.org