Чернятинський палацДеякі джерела стверджують, що палац був побудований ще у ХVII ст...
Село Чернятин, що на Вінниччині, здавна прикрашає пам’ятка архітектури ХІХ ст. – палац, у якому проживав польський магнат Вітославський, який і побудував цей маєток.
Деякі джерела стверджують, що палац був побудований ще у ХVII ст., та в Реєстрі архітектурних пам’яток України записано, що палац та господарський флігель поруч з’явились тут у 1830 році. Ймовірно, тоді ж споруджується надзвичайно репрезентативна в’їзна брама. До воріт маєтку була підведена залізнична колія, і якраз навпроти брами зупинявся потяг, якщо ним їхали поміщик або його гості. Збереглися пілони воріт. Масивні високі пілони збудовані з цегли на кам'яному цоколі, оштукатурені та декоровані на всю висоту вставками з тесаного пісковику. Над чотирискатною залізною покрівлею піднімаються кам'яні шари, які чітко вирізняються серед зелені парку.
На цій гравюрі (опублікованій 1870 року) можна побачити палац після першого етапу побудови, та будівництво палацу проходило в декілька етапів. Спочатку було зведене південне крило з декоративною романтичною баштою, прикрашеною ренесансною короною з зубцями. Над її вершиною підіймали, за старою лицарською традицією, вимпел з гербом власника. Інший корпус "приєднаний" до цієї частини за допомогою аркадної галереї. Він декорований в дусі неоготики.
Автором неоготичних фасадів чернятинського палацу міг бути польський архітектор Генріх Іттар, мальтієць за походженням, який навчався у Римі. Будівля, попри певну архітектурну еклектику, вражала сучасників стрункістю і витонченістю ліній. Південний і західний фасади отримали над другим поверхом високий аттік і прямокутні вікна, декоровані фронтончиками. Готична стрільчатість всіх вертикалей мала за мету створити ілюзію більшої висоти. На центральному вході між парою мармурових левів підіймаються гранітні сходи. Раніше кожний лев опирався правою лапою на геральдичний щит з гербом власника. Герби було знищено під час революції.
Хоча в інших місцях герби збереглися: над головним входом, у вестибюлі з розкішною кам'яною підлогою у біло-сиву шахову клітинку, великим каміном-піччю з гермами а-ля гротеск з боків; є герби і в центрах трьох розеток вестибюля.
Звідти тримаршеві сходи ведуть на другий поверх, де розмістилися голландські пічки з тонким малюнком кахлів. Ліплення стелі теж виконано в готичному стилі. За сходами - аванзала, де на стелі є велика розетка, схожа на розу готичних соборів. У кожній з її 8 частин розміщено геральдичний щит з гербом гілок родини. З аванзали проходили у найбільший зал палацу, прикрашений ліпним карнизом. В анфіладі йде далі кругла вітальня з ліпним фризом з гірлянд та маскаронів сатирів, а також шабель та перначів.
Палац Вітославських розташований в чудовому парку, створеному Діонісієм Маклером. На жаль, від парку залишилось небагато. Були знищені прекрасні павільони і альтанки, не стало багатої бібліотеки палацу і лише колекціонери екслібрисів зберігають рідкісні книги з цієї бібліотеки.
З архівних документів відомо, що у 1865 р. збіднілі Вітославські продали Чернятин і сусідні Маньківці Марії Михайлівні Львовій. Саме нові володарі маєтку перенесли головний вхід до палацу з північного боку. Навпроти нього розмістився будинок управляючого. А залишки вензелів під короною, які складені з літер М і Л, і зараз подекуди помітно на ажурних створках воріт. На одному з етапів перебудов, які перетворили вілу на палац, з'явилося східне крило, за совєтів надбудоване. Фронтон через це було втрачено.
Відомо, що онучка Вітославського, жива і проживає в Амстердамі.
У приміщенні палацу зараз розміщено один з корпусів Чернятинського аграрного технікуму. З кожним роком, палац поступово втрачає свою красу і значення…
Використано інформацію сайту .
Поділитися інформацією:
